УКРАЇНА

Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Зірочка»

Відділу освіти Світлодарської міської ради

84580, Донецька обл.. Бахмутський район, смт. Луганське, вул.. Миру,1;

Довідка

про стан забезпечення внутрішньої системи якості освіти

 Згідно з річним планом роботи на 2020-2021 навчальний рік було проведено вивчення  створення  освітнього середовища, яке мотивує, активізує, зберігає та розвиває.

       Директор взаємодіє з учасниками освітнього процесу в освітньому середовищі. Він впливає на нього — формує, оскільки визначає стратегію розвитку закладу, представляючи його на різних рівнях зовнішніх контактів.

Щоб створити сучасне інноваційне освітнє середовище, було продумано та забезпечено оптимальні умови для розвитку й саморозвитку дитини. Під час цих процесів, спостерігаючи та досліджуючи активність вихованців у цьому освітньому середовищі, педагоги набувають компетентності щодо його створення.

предметно-просторове розвивальне середовище в  закладі педагоги почали з того, що:

Оцінили якість освітнього середовища

 провели комплексне вивчення стану організації предметно-просторового розвивального середовища (далі — Середовище) в нашому закладі. Використали такі методи збору інформації:

·         спостереження (за Середовищем);

·         опитування (анкетування батьків, бесіда з дітьми та педагогами);

·         вивчення документів, у яких сформульовані питання створення Середовища:
— Програма (Стратегія) розвитку закладу, план роботи закладу на навчальний рік;
— матеріали тематичного контролю, протоколи засідань педагогічної ради, акти готовності ЗДО до нового навчального року;
— бюджетні запити.

Важливим аспектом створення Середовища стало те, що  визначили його основні параметри якості. Серед розмаїття запропонованої в професійних джерелах інформації про вимоги до створення Середовища обрали два варіанти найвлучніших параметрів оцінювання (табл. 1).

Таблиця 1

Параметри оцінювання якості освітнього середовища

І варіант	ІІ варіант
Гнучкість дизайну	Змістовність та насиченість
Поділ ігрової кімнати на осередки	Трансформованість
Ергономічні меблі	Поліфункціональність
Відсутність нагромадження	Варіативність
Дотримання балансу у візуальній стимуляції та уникнення зайвого візуального шуму	Доступність і безпечність
Використання поверхні стін та підлоги з розвивальною метою
Облаштування місця для роботи та відпочинку педагогів і дітей (у групових осередках або інших приміщеннях)

Ці матеріали дали нам змогу розробити власний перелік параметрів оцінювання якості предметно-просторового розвивального середовища груп (табл. 2). Педагоги опрацювали ці параметри та їхні характеристики, опанували зміст кожного параметру. Остаточний варіант ухвалили на засіданні педагогічної ради. Це дало нам можливість провести самоаналіз.

Таблиця 2

Оцінювання якості предметно-просторового розвивального середовища груп

№	Параметри	Оцінювання
1	Змістовність та насиченість
	сформованість осередків у групі
	доцільність розташування та наповнення осередків
	наявність сучасного інтерактивного обладнання для навчально-пізнавальної діяльності
	емоційне благополуччя дітей у взаємодії з предметно-просторовим оточенням та можливість самовираження
2	Трансформованість (гнучкість дизайну)
3	Поліфункціональність
4	Відсутність надлишкового нагромадження
5	Варіативність
	вільне пересування та вільний вибір
	періодична змінність ігрового матеріалу, поява нових предметів
6	Доступність
7	Дотримання балансу у візуальній стимуляції
8	Використання поверхонь стін
9	Безпечність
Висновок

Що  дало самооцінювання?

Зробили висновки і визначили, як усунути недоліки

Самооцінювання стану Середовища відповідно до параметрів, що в табл. 2, дало змогу зробити такі висновки.

Середовище в групових осередках мотивує дітей знаходити місце для задоволення власних задатків та інтересів, активізує до діяльності, зберігає фізичне та психологічне здоров’я, а також розвиває якості особистості та важливі для життя компетентності.

Продуктивна діяльність дошкільників (гра, спілкування, пізнавально-дослідницька тощо) у межах кожної освітньої лінії реалізується на основі потенціалу створеного в закладі Середовища з відповідним наповненням і сукупністю предметів, іграшок, матеріалів, які зрозумілі та цікаві дітям.

Потрібно усунути такі недоліки в організації Середовища:

·         перенасиченість осередків предметним матеріалом, оскільки не було продуманого планування змін середовища відповідно до пізнавальної теми перспективного плану освітньої роботи;

·         недостатність матеріалів для дитячого експериментування, бо не було сформованої картотеки процесів та алгоритмів;

·         непоміркованість умов забезпечення індивідуальної комфортності;

·         безсистемність у залученні дітей до трансформації середовища;

·         недостатність м’яких ігрових модулів, які діти викорисовували б, щоб створювати свій простір;

·         одноманітність наборів для конструювання;

·         стереотипність мислення педагога щодо кількісного накопичення предметів в осередках.

Найскладнішим для педагогів виявилося дотримувати таких параметрів створення якісного Середовища, як-от: варіативність, доступність і трансформованість.

Щоб процес та результат оновлення Середовища в ЗДО став ефективним, ми зробили шість кроків:

1) візуалізували структуру простору закладу;

2) визначили основні виміри Середовища, важливі для його облаштування;

3) вибрали пріоритетні освітні технології навчання та взаємодії;

4) створили орієнтовану композицію Середовища в групових осередках, як засіб впливу на розвиток дітей, та його трансформували;

5) визначили складові Середовища в кабінетах спеціалістів та інших приміщеннях закладу;

6) створили та реалізували проєкти «Спортивна зала — простір активних, сильних, сміливих та дружби» й «Автомістечо — місце руху та безпеки».

Структура простору нашого закладу унікальна тим, що:

·         розкриває простір приміщень і території закладу;

·         висвітлює важливий для активного рухового розвитку дітей та укріплення їхнього здоров’я фізкультурно-оздоровчий комплекс;

 

Досвід роботи за методикою розвивальних ігор Бориса Нікітіна ми представили у фільмі 2014 року «Сходинки творчості» на YouTube-каналі нашого ЗДО. Досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій — у статті «Інформаційно-комунікаційні технології в роботі з дошкільниками, які мають затримку психічного розвитку» в журналі «Вихователь-методист дошкільного закладу» № 7/2013 та у фільмі 2016 року «ІКТ у роботі з дітьми із затримкою психічного розвитку» на YouTube-каналі нашого ЗДО.

Щоб створити Середовище та підвищити професійну компетентність педагогів, було визначено його основні виміри та акценти, про які мають дбати педагоги під час реалізації завдань освітньої програми (схема 2).

Схема 2. Виміри середовища та акценти прояву дій у ньому.

 

Середовище має бути «живим» — мотивувати, активізувати дітей, сприяти збереженню їхнього здоров’я та гармонійному розвитку. Для цього сучасний педагог має вміти:

·         проектувати, створювати та систематично перетворювати Середовище;

·         визначати свою роль у певному осередку Середовища та відповідно до потреб конкретної дитини;

·         доцільно добирати й застосовувати освітні технології навчання та взаємодії залежно від потреб дітей.

Було  надано пріоритет найзатребуванішим на сьогодні освітнім технологіям навчання та взаємодії. У нас їх вийшло шість.

Комунікативна (дискусійна) технологія

Спрямована на формування в дошкільнят культури спілкування та діалогу. Ця технологія передбачає використання діалогів, дискусій, у яких можуть бути представлені різні погляди на питання, яке досліджують діти з вихователем, зіставлення поглядів, пошук найкращого варіанта рішення.

Технологія проєктної діяльності

Сприяє розвитку і збагаченню соціально-особистісного досвіду дітей за допомогою включення в сферу міжособистісної взаємодії.

Технологія дослідницької діяльності

Дає змогу формувати в дошкільнят ключові компетентності, розвивати дослідницький тип мислення за допомогою «навчання через відкриття».

Технологія імітаційного моделювання (ігрового)

Дає змогу формувати здатність дитини до опосередкованого рішення пізнавальних завдань завдяки моделюванню і побудовам схем; забезпечити успішне освоєння знань про особливості об’єктів навколишнього середовища, їхню структуру, зв’язки і відносини між ними.

Технологія діяльнісного підходу

Спрямована на розвиток здібностей дітей проєктувати майбутню діяльність, бути її суб’єктом.

Технологія рефлексії

Сприяє тому, що дитина усвідомлює діяльність і те, яким способом вона отримала результат, які виникали труднощі, як вона їх усувала, які при цьому в неї виникали почуття.

 

Отже, протягом декількох років ми здійснювали потужну методичну роботу, під час якої педагоги отримували знання, уміння та досвід створення сучасного Середовища. А це вплинуло на результат роботи колективу в цілому та якісні зміни в Середовищі закладу.

Більшість часу в садку діти проводять у груповому приміщенні. Тому ми вважали, що ці приміщення мають стати центром повноцінного життя дітей та знаходження можливостей для реалізації їхніх уподобань, гармонійного розвитку особистості та тренувань, необхідних для розвитку дитячого організму та якостей.

Для кожної ігрової кімнати групового осередку педагоги створили орієнтовану композицію Середовища. Вони враховували вікові особливості розвитку дітей, доцільно вибирали колірну гаму стін, меблі та місця для розташування розвивальних осередків. Перелік розвивальних осередків ігрової кімнати — у Таблиці 3.

Таблиця 3

Розвивальні осередки ігрової кімнати

Осередки для дітей груп раннього віку та молодшого дошкільного віку	Осередки для дітей груп середнього та старшого дошкільного віку
Ігровий (сюжетні, театралізовані, настільно-друковані ігри)	Ігровий (сюжетно-рольові, театралізовані, настільно-друковані ігри)
Книжковий	Бібліотечний
Художній (образотворчий)	Художній (образотворчий)
Будівельний	Конструювальний
Природничий	Природознавчий (+ дитяче експериментування)
Сенсорно-пізнавальний	Пізнавальний (світ навколо, математичний)
Музичний	Музичний
Народознавчий	Народознавчий
Рухової активності	Рухової активності
Відпочинку	Усамітнення
	Самоорганізації (центр чергових, знаряддя та атрибутика для побутової праці, самообслуговування, праці в природі, ручної праці)

Дії для трансформації Середовища в групових осередках не викликали в педагогічного колективу супротиву, адже щороку відбувається тематичне вивчення якості освітнього процесу, де педагоги активно включені у процес самооцінювання створення Середовища.

У такому середовищі в педагога є можливість спостерігати за діяльністю кожної дитини в усіх осередках ігрової кімнати та організовувати взаємодію — групову, підгрупову, індивідуальну. В кожній групі є техніка для перегляду дитячих пізнавальних програм та казок відповідно до перспективного плану освітньої роботи з дітьми.

За результатами бесіди з дітьми про Середовище ігрової кімнати особлива увага педагогів і батьків була прикута до обладнання та оснащення декількох осередків — конструювального, ігрового, усамітнення, народознавчого та пізнавального.

Для конструювального осередку придбали різноманітні конструктори, ігрові автомобілі, ремонтні ігрові набори. Ігровий осередок оснастили сучасними ігровими меблями для сюжетно-рольових ігор: кухня, перукарня, магазин, лікарня. У спальних приміщеннях потрібно розмістити осередки усамітнення з м’якими безкаркасними меблями та полицями для особистих речей кожної дитини.

Народознавчий осередок в ігровій кімнаті розширили: на території закладу необхідно створити етномайданчик у вигляді українського подвір’я з мальовничими експонатами. Він буде приваблювати дітей. Там вони в активному русі та достатньому для різноманітної діяльності просторі з цікавістю будуть знайомитися з історією і побутом, духовними цінностями та мистецькими надбаннями українського народу тощо. Саме створення етномайданчика буде сприяти інтересу дітей до змінного матеріалу в етнографічному осередку в ігровій кімнаті.

Центр дитячого експериментування, що є складовою природознавчого осередку, доповнили матеріалами, які створили відповідно до картотеки процесів та алгоритмів експериментування. Матеріали зберігаються в зручних для дітей контейнерах.

У  закладі необхідно створити  приміщення для корекційно-розвивальної роботи з дітьми. Для цього потрібні розвивальні осередки із специфічним наповненням: сенсорно-пізнавальний, моторний (руховий), інформаційно-комунікаційний, мовленнєво-комунікативний, релаксаційний. Повинні бути сендплеї для гри з піском, атрибутика для ігор з водою. Завдяки середовищу таких кабінетів педагоги мають змогу системно використовувати методики Бориса Нікітіна, В’ячеслава Воскобовича, Золтана Дьєнеша, інформаційно-комунікаційні технології для розвитку пізнавальних психічних процесів вихованців.

Створюючи Середовище музичної зали, педагоги розуміли його головну мету — розвивати емоційну сферу дітей, творчі задатки, художньо-естетичні смаки, створювати умови, у яких дитина може випробувати себе в різних ролях та діяльностях, реалізувати свої бажання.. Із часом навіть найневпевненіший малюк, який вперше виходить на сцену, набуває впевненості в собі, адже його завжди підтримують глядачі.

Коридорні приміщення необхідно  оздобити на стінах — світловими панелями, на яких буде розміщено та регулярно змінено фото з життя дітей в дитячому садку. Також необхідно створити казкову зону, куди відповідно до свят та пір року додаємо творчі роботи дітей. Таке оформлення коридорів викликає в дітей почуття радості, комфорту, коли вони йдуть на музичні та фізкультурні заняття.

У закладі сформовано фізкультурно-оздоровче середовище. Основні його об’єкти — спортивна зала, спортивний майданчик, футбольне поле. Окрім цього, спортивне ігрове обладнання є на ігрових майданчиках груп, а в групових приміщеннях є осередки рухової активності. Це дає нам змогу урізноманітнити фізкультурно-оздоровчі форми роботи з дітьми, спонукати їх активно включатися в рухову діяльність.

Здавалося, що ще можна зробити або змінити в такому потужному та цікавому комплексі з необхідним обладнанням та інвентарем. Утім, постійний потік творчості в колективі заради якості дошкільної освіти, пошук засобів формування в дітей фізичних та особистісних якостей, безпеки життєдіяльності, сприяв тому, що ми створили та реалізували два освітніх проєкти.

Перший проєкт — «Спортивна зала — простір активних, сильних, сміливих та дружби».

Спортивна зала захоплює дітей цікавими заняттями з різноманітним інвентарем, м’якими модулями, професійним та нетрадиційним («Лабіринт», «Коники») спортивним обладнанням.

Другий проєкт — «Автомістечко — місце руху та безпеки».

Питання безпеки дитини на вулицях міста — важливе. Але дитині ще складно розуміти правила руху пішоходів та транспорту. Тому творча група педагогів разом з батьківським колективом створили проект будівництва на території дитячого садка сучасного автомістечка та окреслили план його реалізації.

Тепер складні питання правил поводження на дорозі діти опановують із захопленням та цікавістю.

Отже, ми створили в нашому закладі повноцінне предметно-просторове розвивальне середовище. Педагоги мають відповідну позицію в організації діяльності дітей у ньому. Так ми реалізовуємо завдання сучасної дошкільної освіти, збагачуємо дитячу діяльність та розвиваємо особистості дітей.